ДЕНЬ СІЛЬГОСППРАЦІВНИКІВ 2016
Сценка “Моє село”.
Дівчина (звертається до хлопця)
Ти любиш землю, де зростав,
Де плескотить блакитний став,
Де од села і до села
Доріжка в полі пролягла
Серед гречок, серед житів,
Серед густого ячменю,
Де гріють руки пастушки
Біля веселого вогню,
Де йдуть корови з молоком
І пахнуть трави кізяком ?
Хлопець
(задумливо, говорить під тиху мелодію пісні “Два кольори” або М.Гнатюка «Ах, моє ти село»)
Мого села нема на карті
А я хотів би, щоб було.
Воно такої честі варте
Моє село, моє село
Багаті на врожаї ниви
Плекають земляки мої,
І ті – по-справжньому щасливі,
В кого є син чи внук в сім’ї.
Хто добре знає вартість хліба,
Хто любить землю і село,
Хто переймає в батька, діда
Їх хліборобське ремесло.
Село – і незабутня мати
Приходить в спомини мої,
І чорнобривці біля хати,
І на світанку солов’ї.
Знайома з малечку стежина,
Широкі навкруги поля.
Для мене рідна Батьківщина
Бере початок звідсіля.
(Діти виходять по черзі. )
1. Серед степів село моє чудове. Лемішко А.
Тут на світанні запахи медові,
Теплом вітрів овіяні степи,
І в цьому краї народились ми.
2. Стоїть, заціловане всіма вітрами, Волкова А.
Колиска любові і пісня душі.
Тут стелеться легко дорога до мами
Стежина дитинства веде в спориші.
3. Пісенний мій краю, любов моя вічна Діденко Г.
Тут пам'ять козацька і слава батьків
Так хочеться довше дивитися в вікна,
Вдивлятися в очі своїх земляків.
4. З поклоном синівськім тобі побажаю Буняєв Д.
Селянського щастя не втратити суть.
Хороших пісень і рясного врожаю,
Лелеки ж побільше хай діток несуть.
5. І хлібом, і цвітом, і прадідом – дідом, Нещерет А.
Гріє душу село, моє рідне село.
Моя отча земля, моя батьківська хата,
Де із давніх давен гріло серце Добро.
1. Пісня Р. Кириченко «Моє рідне село»
Ведуча:
Я дякую долі за те, що народилася у цьому благословенному краї, у цьому райському куточку землі, за те, що де б я не була, серцем завжди лину до отчого порогу, до рідної хати, до найдорожчих людей. Біля хати – різнобарвні квіти, на порозі – усміхнена мама, в хаті – тепло і затишно, а я – не доросла людина з невеликим життєвим досвідом, а дівча, залюблене в красу Ізюмського краю, де на березі Сіверського Дінця розгорнулися мальовничі села – перлини України.
2. Танець «Перлина-Україна» 4 клас+Нещерет А., Мирошниченко Ю.
Ведучий:
Села наші красиві і квітучі, але все ж справжньою їх окрасою є люди. Ми бачимо їх щодня, вони живуть поруч, вони скромні і працьовиті. Вони не звикли до слави, але їх щоденна праця, життя – то джерело людської мудрості і самовідданості.
1.Возславимо тих, хто про землю дбає в житті,
2.Хто завжди, щоднини поспішає добро сотворити.
3.Возславим труди ваші, душі і руки святі,
Бо ж маємо їм по заслугах сьогодні воздати.
4. Возславим за те, що серця ваші в праці горять.
5. Невтомних і мудрих, і відданих справі до скону,
6. Дозвольте усіх вас зі святом ясним привітать
Всі: Спасибі вам щире за вашу нелегку роботу.
3. Пісня «На нашій Україні» 4 клас
Ведучий 1:
Добрий день вам, люди наші працьовиті,
Сонечком зігріті і дощами вмиті.
Ми хочемо сьогодні всіх вас привітати
З гарним і чудовим професійним святом!
Ведучий 2:
Хліб свячений лежить на столі.
Запашний і рум’яний, високий.
Знають добре старі і малі,
Що то рук хліборобських неспокій.
Ведучий 1:
З хлібом у нас зустрічають гостей.
Хліб на весіллі цвіте в короваї
І кращих на світі немає вістей,
Ніж хліб з урожаю у рідному краї.
Ведучий 2.Такий вже древній звичай хліборобський,
Як гості завітають у наш край,
На рушнику барвистому підносим,
Їм запашний, вкраїнський коровай.
Ведучий 1.У цім дарунку хлібороба праця
І будні трудові робітника,
У нім – народу нашого гаряча,
Дбайлива і мозолиста рука.
Ведучий 2:
Як щастя, як сонце, що пестить наш край
У нинішній рік сьогодення
Прийміть же наш запашний коровай,
Що визрів у праці й натхненні.
(дівчина в українському костюмі виносить коровай)
Лемішко Каріна і Буняєв Даня
Учениця. Вам в нагороду Лемішко К.
Від усього шкільного народу
Шлем уклін і палкий привіт
Щастя вам на сотню літ.
І здоров"я всі бажають ,
Ті, що вашу продукцію вживають
Ведучий: Так уже ведеться, що українське село, в основному, працює, а не святкує. Але щороку у третю неділю листопада країна відзначає день сільських трудівників. Це світле свято всіх хліборобів, всіх працівників-аграріїв, всіх, хто сьогодні вже відпочиває, а втомлені руки нагадують про тяжку працю на полях і фермах.
Слово для привітання надається_______________________________________
___________________________________________________________________
Ведучий 1. Україна селянська – це не тільки гектари чорнозему чи центнери збіжжя. Україна – це сільська честь, це правда рідного краю, це гордість предків за своїх нащадків, що й зараз зберігають вікові цінності праці на землі. Так було завжди: ми – народ міцних, вікових сільськогосподарських традицій. І Ізюмщина славна працею своїх трударів.
Ведучий 2: Все міняється в цьому світі, а сільська праця, як і раніше, необхідна всім і кожному. Плодами праці сільських жителів користується кожна людина в нашій країні. І всі, хто знаходиться сьогодні в цій залі, сільські трудівники.
Ведучий 1: І сьогодні у нас свято справжніх трудівників та дбайливих господарів, які щодня розумом, серцем, невтомними руками зберігають багато століть нашу благодатну ниву.
Ведучий 2: Нехай Вашими надійними супутниками, товаришами в цій важливій справі будуть дружні сходи, родюча земля та ясне небо.
4.НОМЕР «Танець з хустками»
Лемішко Аліна
Волкова Аліна
Діденко Гіта
Нещерет Анастасія
Ведучий 1. На нашому святі присутні люди, які все життя присвятили праці на полях і городах, на фермах і у власних господарствах.
Ведучий 2: І сьогоднішнє свято ми розпочнемо з шанованих всією громадою села, людей, які прожили славне життя, народили і виховали дітей і тепер продовжують нелегку працю не тільки на землі, а і вихователями уже своїх онуків.
Ведуча 1:
Ваші роки – то Ваш скарб, їм ціни немає,
Кожен рік багато варт, всі про це ми знаєм,
Вашу мудрість знаєм ми, цінимо Ваш досвід,
Шана в Вас поміж людьми і поваги досить.
Ведучий 2:
Тож прийміть уклін від нас, щирі слова шани,
Всякий день й усякий час гордимось ми Вами.
Ведуча 1: І наступний номер присвячується нашим бабусям.
5. ТАНЕЦЬ «БАБУШКИ СТАРУШКИ» Лемішко К., Буняєв Д., Поморцев Я.,Поморцев В.,Капран Є.
Ведуча 1:Так, із покоління в покоління у нас передається любов до землі, до техніки, до хліборобства.
Ведучий 2: Професій знаєм ми чимало:
Шахтар, геолог, вчитель і пілот,
Творець віршів і майстер по металу –
Прекрасні всі, найкраща ж – хлібороб.
Ведуча 1: Хто разом з жайворонком стрічає світанки,
ріллею милується в гарячім серпанку,
на землю одягне плаття з озими,
зросить рослини своїми сльозима,
закрома до верхів заповнить зерном?
Це не хто інший, як хлібороб.
Ведучий 2: Хто перебуває завжди в русі,
кермо тримає в "Білорусі",
ще й за характером артист?
Це, звісно, мужній тракторист.
Лемішко А. Ой хто ж це з гірочки спустився?
Напевно тато їде мій.
Хоч в нього руки у бензині,
Зате найкращий він водій.
Нещерет Н.: Батьки наші – трактористи, за кермом – авантюристи.
Від весни до літа, добре працювали,
раненько вставали, сонце зустрічали.
Волкова А. За важку і добру працю ви прийміть подяку нашу,
щоб дзвінкий і дружній спів, щиро душу вам зігрів.
6. ЧАСТУШКИ
Трактористов на селе
Очень уважают.
Пахать, сеять и косить
Как без них? Не знают
|
Не гордись, моя подружка,
Что твой милый гармонист.
Мой в колхозе - самый первый,
Самый лучший тракторист.
|
|
* * *
Тракториста любить -
Надо приготовиться:
Тонну мыла закупить,
А потом - знакомиться.
|
Светит месяц очень ярко,
Я - ударница-доярка,
а сосед мой - гармонист
И ударник-тракторист.
То не трактор в поле пашет,
То не трактор тарахтит, -
То с восхода до заката
Тракторист в кустах храпит.
7. Пісня «Гарно вам на полях»
Гарно вам на полях зорі стрічать,
На стальних вороних сіять, орать.
Слався земля, урожайная, працею славная наша земля.
А збере на току вечір вогні,
Про героїв труда линуть пісні.
Слався земля, урожайная, працею славная наша земля.
8. СЦЕНКА «ДВІ КУМИ»
1- Доброго дня, люди добрі! Зі святом вас, будьте здорові! А ви не бачили моєї куми? Казала, прийде. А як прийдуть іще дві куми моєї куми, то я знатиму новини не тільки нашого села, а всієї округи, і області теж. Зараз ось тільки трішки приберуся… (Підмітає. Підмітаючи, співає) Ой, там на горі-і…
(Заходить кума 2, насилу волочить мішок за собою)
2- Ох, насилу дотягла! А ви все співаєте!
1- А звідки ви, кумонько, йдете? І щось у мішку своєму прете!
2- Так оце добираюся з роботи! На пригоду отаку, а ото не було чого вкрасти, то набрала хоч піску! в нас, кумасю, лиш дурні йдуть з роботи впорожні!
1- Е, кума, я знаю, ви в мене розумні, ой, які ж ви в мене розумні!
2- А як же ж, як же ж!
1- Слухайте, кума, а як там кум поживає?
2- А шо кум? Шо кум?! Як пив, так і п’є! Як бив, так і б’є!
1- Ну і слава Богу, слава Богу, аби здоровенький був!
2- Хоч присісти на лавку можна?
1- Сідайте, кумонько, сідайте, бо в ногах правди нема!
2- А собака де ваш? Не вкусе?
1- Ой, у мене, кумонько, був собака! Як побачить де злодія, що краде, то вже як загарчить, що за злодієм аж шкварчить! Як устріне, хто з роботи цупить торбину, то хапає зразу за ту… За спину! Уже як ухопить небораку, та як укусить його за с…
2- За шо?
1- Та за ногу!
2- То де ж теє, кумасю, ви собача поділи?
1- Продала, бо почало й на мене кидатися! Ой, та ви сідайте, кумасю, сідайте!
А чого це Ви, кумасю, така радісна? Що ж-то в тебе приключилося?
2- Та в мене така радість, така радість! Я вже розказала всьому селу – і сусідові, і куму, я виграла в лотерею величезну суму!
1- Вже годі вам базікати про ту лотерею!
2- Та я з вами ділюся радістю своєю!
1- І шо нам та радість? Хвалитись навчились?
Краще би зі мною, кумонько, грішми поділились!
2- Ага, прямо щас! В самий раз! Захотіли гроші? А мозоля в галоші?
1- Ой!Та ну Вас!Краще розкажіть, шо воно там за сплатні на селі, а то я в магазіні вже зо два тижні не була.
2- Та шо-що за сплєтні…Аааа!Панько оженився?
1- Матір Божа… Чи ти бач… Справді?
2- І взяв собі таку жінку, наче з ума-розуму збився… Вона, знаєте, така товста-товста… Ну, як та, що ото крутиться...
1- Балєрина?
2- Та ні! Як бетономішалка!.. Ні, більше, така, як ви кума, або ще товстіша та за вас страшніша.
1- Свят, свят, свят…
2- Сядьте, кума трохи успокойтеся...
1- А ти бачила, що кума Галька з курортів приїхала?
2 – А шо, вже є?
1- Ах, а як її кум на курорт проводжав? Бачили? А я була на автобусній зупинці, то якраз і угледіла. Проводжав кум куму лікуватися від зайвого жиру. Проводжав, як на той світ, скажу вам одначе - розціловує автобус, та мало не плаче! Тут, кума вже, бачу, сіла, автобус набира розгін, ну а кум же, що є сили, кричить навздогін: «Не лізь, - кричить, - на глибоке, не перегрівайся, не їж сала, не їж м’яса та не поправляйся! Особливо не їж торта ,слідкуй за собою!» А отам на повороті у стовп головою!
2 - Ой, ах!
1- Чухнув лоба, сів та й каже: «А щоб ти згоріла! Щоб ти з моря не вилізла! Щоб ти чорта з’їла!»
2 –Та!То все єрунда! Он мої сусіди, Іван та Фроська, весело живуть, кожен день у схованки грають.
1 - Як це?
2- Фроська зранку самогон сховає , а Іван так цілий день шукає! А як знайде, тоді Фроська ховається.
(Сміються)
1- ой, в кожного своє.
Вчора їздила я в город на базар по м’ясо.
З м’ясом дід стояв на ринку вже багато часу,
підійшла і я до нього, кажу, по чом м’ясо?
– 20 гривень і відріжу хоч з якого боку.
Так худенький же ваш цапик, а ціна нівроку.
Ну, дешевше, - каже дід, - не продам нізащо,
ви,якби отак хворіли, то були б не краща.
Так навіщо ж було різать, як тварина хвора?
– Так ніхто його не різав! сам іздох учора!
2-Кумасю, а що то за людина у вас вас город оглядає?
1- Де? Ой, кума, знайшли, що питать? Хіба то людина? То ходить мій зять!
А-ну, кумасю, ходімо, проконтролюємо, шо він там видивляється….
(Виходять)
Ведучий 1. Сьогодні ми прославляємо хліборобів-трударів, говоримо їм слова вдячності та подяки….Але все це не було б можливим без однієї – найголовнішої людини на землі – без мами.
Ведучий 2. Саме завдяки нашим мамам ми зараз є тими, ким стали.
Ведучий 1. Саме вони зробили з нас людей… Саме їм звучать слова подяки.
Ведучий 2. За що я маю дякувати мамі?
За добре слово і за хліб духмяний,
За руки, що, хоча й болять від праці,
Так лагідно мене пробудять вранці.
- Діти ростуть, часи змінюються... А мама залишається мамою завжди, і серце матері болить як за нас маленьках, так і за вже дорослих дітей.
9.Пісня «Гори, гори, моя свіча МІНУС»
Здавалося б, ще вчора ви няньчили свої маленьких донечок в колисочці, а вже сьогодні вони справжні дорослі красуні, ваша підтримка та надія на майбутнє. Та скільки б років не було дівчаткам, серце матері завжди болить, бо так швидкоплинно йдуть роки……
Як швидко виросла ти , доню,
І вишиваєш свою долю
Червоно-чорними нитками:
То сміхом срібним, то сльозами.
А я радію і журюся,
І до шитва твого тулюся.
Червоне – сонцем пломеніє,
Від чорного – осмутком віє.
Якби могла, якби я вміла –
Від тебе чорне б затулила.
Без сумовитого причастя
Ти повного б не знала щастя.
Біді у очі посміхнися,
Переступи – не надломися,
Не сповнись злом, побійсь гордині –
На сонці також грають тіні.
Бо ти – це я в весняну пору,
Коли життя ішло угору…
Допоки серце буде битись За тебе буду я молитись.
Фон «Гори, гори, моя свіча»
Мати:
Молю тебе, о Діво Пресвята,
Даруй здоров’я донечці моїй.
Ти знаєш, де душа моя літа –
В житті хай буде більше ясних днів!
Прошу для неї щастя та удачі
Не знати люті злого ворога.
І хай вона як можна менше плаче.
Нехай її Господь оберіга.
Коли ж когось вона образить ненароком
Образи й люті не тая,
Я знаю: буде їй уроком
Святая строгість та любов Твоя.
Ти добре, доню, проживеш
Як знатимеш, куди, ідеш,
І як зумієш там, де стала,
Стояти так, щоб не упала
Ти добре, доню, проживеш,
Коли нікого не пригнеш
І пройдеш так життєйську путь,
Щоб ані буть, ні битим буть
Ти добре, доню, проживеш,
Як сироті сльозу утреш,
Слабких від сильних захистиш,
Живих із духом підкрипиш
Ти чесно, доню, проживеш,
Коли з неправдою порвеш.
Бо правдою ти пройдеш світ -
Це мій святий тобі завіт
Пісня про маму
Ведучий1. Що це за рід такий весь дружній,
руками дужий, серцем мужній?
Вітаєм щиро ваше братство,
Яке нам створює багатство.
Ведучий 2. Сьогодні щиро дякуємо вам,
дбайливі й працьовиті люди наші,
Щоб Бог здоров’я доброго вам дав
і успіхів в роботі якнайкращих.
Ведучий 1. Ви – справжні професіонали своєї справи, про це свідчать не тільки високі врожаї, а й та шана та повага, з якою односельці до вас ставляться. І дійсно, кожен повинен займатися своєю справою…
Ведучий 2. Але трапляються і непорозуміння, як от в школі, коли вчитель української мови та літератури випадково провів урок фізкультури….
10. Сценка "На уроці фізичної культури"
Вчитель. Доброго дня, діти!
Діти. Здоров’я бажаємо!
Вчитель. Молодці! На Шевченка, Франка розрахуйсь!
Діти. Шевченко, Франко, Шевченко, Франко-рахунок закінчено!
Вчитель. Молодці! Шевченки зробили крок уперед! Повернулися Рильським до Рильського і повторюємо за мною.
- Зажурилися(нахиляються вперед, руки опускають донизу).
- Повстали (встали, руки вверх. Вправу повторили кілька разів).
- Закінчили вправу, повернулися миномазайлами до залу(повернулися до глядачів).
- Так, а шо це ми стали, як лінія означення(показує рукою хвильку).
- Ану швидко в підмет!(всі стали, а один залишився).
- Загребельного мені в лісову пісню!
- (До того, що лишився стояти) – Ти шо Нечуй-Левицький? Я тобі Лесею Українкою сказала: «В підмет!» (стає на місце)
- А зараз будемо здавати норматив «перекотиполе».
Учень. А, як ми будемо здавати перекотиполе без матів?
Вчитель. Без чого?
Учень. Без матів
Вчитель. Без чого?
Учень. Як ми будемо здавати перекотиполе без Леся Подревлянського!
Другий учень. Можна вийти!
Вчитель. Обставина!
Другий учень. Ясла повні!
Вчитель. Що?
Другий учень. Ясла повні!
Вчитель. Повне речення!
Другий учень. Ревуть воли як ясла повні!
Вчитель.Так, іди швиденько звідси(побіг). На цьому урок закінчено! На наступному уроці будемо здавати стрибки у Довженка. І спробує хтось принести довідку, що він кріпак, я вам таку «Кайдашеву сімʼю» влаштую! А тепер швидко розійшлися в клас, бо молодь на пяти наступає. (Сходять під музику).
11. Лемішко Каріна “Україночка”