ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ
ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
І варіант
Прочитай текст мовчки.
Якщо хочеш мати друзів
Не так уже важко знайти друзів! Росло при дорозі одне самотнє дерево. Сумувало, що в нього не було друзів у цій порожній рівнині. Звісно, полем шугали вітри, але ніхто
не зупинявся біля дерева. У небі пролітали птахи, але жодна не сідала на його голі гілки. Неподалік бігла весела й шумна річка. Але вона жодного разу не зупинилася біля
дерева погомоніти. Річка поспішала назустріч іншій річці, щоб веселіше було прямувати до моря.
А люди? Звичайно, неподалік ходили люди. Але в
усіх були свої справи, і ніхто не зупинявся біля дерева. Часом воно думало, що краще було б йому піти звідси куди-небудь. Але дерева не можуть ходити. Не можуть утекти
навіть тоді, коли прямують до них із сокирами люди.
Так було до самісінької весни. Як тільки настала весна, дерево вкрилося листям, одягло красиві зелені шати. Однак воно знову було зовсім самотнім.
Якось дерево побачило, що яструб женеться за горобцем.
Наляканий горобець, не знаючи, куди подітися, шаснув
між зеленим листям дерева.
Радощам дерева не було меж. Усю ніч воно шепотілося з горобцем. Уранці птаха звила на ньому гніздо і сіла виводити пташенят.
А ще якось біля дерева зупинився віз. Візник розпріг коней,
кинув їм сіна, а сам ліг подрімати. Їхали повз дерево інші люди, побачили густий затінок і теж вирішили відпочити. Люди сіли в затінку і стали розповідати один одному різні історії. Дерево слухало їх і раділо, що воно вже не самотнє.
Воно намагалося своїм пишним гіллям густіше накласти тіні. Тільки б люди не подумали, що погана тінь, і не пішли звідси!
Відтоді кожний подорожній зупинявся відпочити під деревом.
Правильно, дерево не може йти в ногу з людиною по дорозі. Зате воно може захищати її своєю тінню!
Так у дерева з'явилися друзі. Воно зрозуміло: якщо хочеш мати друзів, потрібно захищати їх своєю тінню. (2
Завдання до тексту
1. Визнач жанр прочитаного твору.
А) Оповідання.
Б) Казка.
В) Байка.
2. Визнач, де відбулися події, описані у творі.
А) У парку.
Б) У лісі.
В) У полі.
3. Визнач, у якому розділі читанки можна розмістити цей твір.
А) Праця.
Б) Що росте.
В) Правда, рівність, братерство.
4. Закінчи речення, використовуючи слова автора.
Дерева не можуть_____________________________________________________________.
Дерево може__________________________________________________________________ .
5. Пронумеруй послідовність подій за порядком, викладеним у творі.
__Подорожні.
__ Горобець.
__ Віз.
Творче завдання
Розкажи про свого друга (4–5 речень)
ІІ варіант
Прочитай текст мовчки.
Притча про мудре зернятко пшениці
Давно те було. Так давно, що на землі ще й кордонів не існувало. Люди тоді могли вільно ходити із краю в край.
Жив у Карпатах старий мудрець. Ніхто й не знав, скільки йому років було.
Одної ночі в хатинку до мудреця постукав запізнілий подорожній, попросив кусень хліба.
Рад би мудрець нагодувати гостя, але в самого — ні скоринки. Усього його багатства – єдина зернина, яка лежала на дні череп’яного горщика. А справжня щирість – поділитися з голодним і стражденним останнім, що маєш. Так мудрець учив людей, так і сам вчинив того вечора.
Обережно взяв він зернину і поклав на долоню подорожньому: «Посади в землю, доглядай, поливай водою, щоб не засохло стебло. Тоді через рік колосок виросте. Збереш колосок, розітреш у долоні, зігрієш зернята – і знову посій у землю».
Не сказав мудрець тільки одного, що зернина та була всім його багатством. Збігло кілька років. Зашуміла колоссям земля. У хату мудреця знову зайшов подорожній – гарно одягнений, веселий, здоровий. А на дворі стояли вози, повні пшениці та всякого добра.
«Це все для тебе, славний мудрецю. Щоб ти багато років міг учити мудрості наш народ, як навчив мене». І вклонився низько господареві.
Та мудрець узяв з усього багатства тільки одну зернину. Обійняв молодого хлібороба. «Мені, чоловіче, дороге не багатство, а пам’ять про мене. Радий урожаєві, але беру з нього тільки зернятко. Пшеничне зерно мудре. Воно несе в собі знак роду і народу і береже його навічно. А решту цих зернят роздай людям – хай вони засіють усю землю. І ти станеш найбагатшою людиною на землі. Бо тільки те твоє, що ти віддав людям».
Виконав молодий землероб заповіт свого вчителя. І обнесли люди довкола землі пшеничне зернятко. І виріс колос-богатир. І народилися з одного зерняти мільйони пшеничних зерен. І в усьому світі зашуміли пшеничні поля. (295 слів.)
Завдання до тексту
1. Визнач, де відбувалися події, описані у творі.
А) На Тибеті.
Б) На Кавказі.
В) У Карпатах.
2. Визнач, у якому розділі книги можна розмістити цей твір.
А) Українські народні казки.
Б) Притчі та байки.
В) Легенди народів світу.
3. Визнач речення з тексту.
А) А справжня щирість — поділитися з голодним і стражденним останнім, що маєш.
Б) А справжня щедрість — поділитися з голодним і стражденним останнім, що маєш.
В) А справжня щедрість — поділитися з голодним і стражденним.
4. Запиши, що заповідав учитель молодому хліборобу (1–2 речення).
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Пронумеруй послідовність дій, викладених у творі.
___ Посій у землю.
___Збереш, розітреш, зігрієш.
___Посади, доглядай, поливай.
Творче завдання
Розкажи про ставлення українців до хліба (4–5 речень).
|